- безжиттєвість
- -вості, ж.Якість за знач. безжиттєвий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безжиттєвість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
помертвілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до помертвіти. 2) у знач. прикм. Який утратив ознаки життя; безжиттєвий, нерухомий. || у знач. прикм. Мертвотно блідий. 3) у знач. прикм. Який утратив свіжість; зів ялий. 4) у знач. прикм. Позбавлений усього… … Український тлумачний словник
помирати — а/ю, а/єш, недок., поме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Переставати жити, ставати мертвим. || Гинути, звичайно передчасно (від підступних дій кого небудь, у бою, від нещасного випадку і т. ін.). || рідко. Здихати (про тварин). 2) перен. Втрачати ознаки … Український тлумачний словник